Перед вами – один з багатьох тисяч (ні, це не жарт) доказів того, що білоруське суспільство хворе й само по собі, навіть без Лукашенка. Цю хворобу фізично складно коментувати – просто не віриш, що це серйозно. Але...
Якщо коротко, то, крім антиукраїнсько-протерористичної більшості, в білорусів є ще й анти... литовська "проєвропейська" меншість. Ці пацієнти, яких я умовно зву бідорусами, вживають, можливо, якісь гриби подвійного призначення, бо звинувачують у своїх бідах одночасно росіян (напевно, щоб мати притулок у ЄС), і литовців (можливо, тому, що їх вони не бояться). Литовці для таких – "жмуди", які в цих бідорусів "усе вкрали": назву, столицю, історію тощо. Ще раз: не вони просрали – литовці вкрали.
Натомість поляків бідоруси жодним словом ніколи не чипають. Напевно, тому, що знають: якщо назвати їхню столицю "не польською" або самих поляків "штучним народом", ті можуть швидко дати грибникам ногою під сраку. Литовці ж толерантно мовчать і терплять пацієнтів навіть на своїй території.
На цих скріншотах видно, як представники цього відділення глобальної ментальної психлікарні намагаються переконати в тому, що чорне – це біле, навіть багаторічного голову Конституційного Суду Литви Дайнюса Жалімаса. Хоча їхній багаторічний гуру Зенон Пазняк верзе ксенофобську маячню про Литву й литовців геть не під тортурами, а вільно, добровільно та прямим текстом. І навіть не думає вибачатися: дійсно – навіщо представнику "вищої раси" вибачатися перед "жмудами"?
Щоб усвідомити масштаб/глибину хвороби, знайдіть декілька хвилин і послухайте/подивіться самі. Бо бідоруси, які вже записали й мене, й багатьох інших притомних людей в "агенти Кремля", на якихось підставах уважають, що всі навколо них сліпі, глухі та тупі. Можливо, по собі судять.