Жодного політика, що знаходиться при владі.

Ні президента, ні прем'єра, ні спікера ВР, жодного віце-спікера. Жодного лідера парламентських фракцій.

Жодного чиновника взагалі. Жодного чиновника навіть з Мінінформполітіки.

Журналісти, їхні друзі, співробітники МВС/СБУ, оточення, все.

Чиновникам, напевно, команди не дали. Або, навпаки, дали. А самі вони, напевно, не люди. Не знаю, як це працює в головах, але результат видно. Вбудувався в систему – перестав бути.

Жодних емоцій, нічого щирого, не кажучи про почуття відповідальності, хоча б пристойності.

Втрата людяності. Байдужість. Порожнеча.

І "вишенькою на торті" – візит в Україну саме цього дня Лукашенка, який повністю знищив свободу слова в своїй країні і особисто позбавив Шеремета батьківщини.

Такий рік без Павла.